ЗВЕРНЕННЯ 19 січня 2009 року ВАТ «Газпром» і НАК «Нафтогаз України» у Москві підписали угоду, що регламентує поставки газу в Україну на період з 2009 по 2019 рік. Угоду було підписано в екстреному режимі за прямим розпорядженням Юлії Тимошенко, яка у той час займала посаду Прем'єр-міністра України, після досягнення нею відповідних домовленостей із прем'єр-міністром Російської Федерації на той час, Владіміром Путіним. За Московською угодою, Україна зобов'язалася закупати щорічно обсяги газу, що значно перевищують потреби українських споживачів, за ціною, що значно перевищує ринково обгрунтовану. Харківські угоди, підписані Президентом Віктором Януковичем з його російським колегою Дмітрієм Мєдвєдєвим 21 квітня 2010 року, фактично завдали суттєвого удару по незалежності Української держави. Всі ключові моменти, прописані в угоді від 2009 року, залишилися в силі. За знижку ціни на газ Україна розрахувалася подовженням терміну перебування російської військової бази у Севастополі на 25 років за вкрай низької ціни оренди землі, що використовується для потреб Російського Чорноморського флоту. А ціна газу, навіть після знижки, залишається найвищою у Європі. 11 жовтня 2011 року екс-прем'єра України Юлію Тимошенко було засуджено Печерським судом міста Києва начебто за злочини, пов'язані з підписанням Московської газової угоди. Логічною реакцією на цей вирок з боку українського уряду було б вживання належних заходів для розірвання Московської та Харківських угод як таких, що їх було підписано з порушенням українського та міжнародного законодавства, та ініціація підписання справедливих угод про постачання газу з російськими партнерами. Натомість, під приводом недоторканості Московської та Харківських угод, продовжуються розмови про обмін національних інтересів України на чергові "знижки". Наразі йдеться про передачу під контроль Кремля української газотранспортної системи, вступ до Митного союзу тощо. Ми, громадяни України, що нижче підписалися, висловлюємо занепокоєність тим, що виконання принципів, закладених у Московській та Харківських угодах, суперечить національним інтересам України та призводить до погіршення стану вітчизняної економіки, скорочення робочих місць та зниження рівню життя громадян. Зважаючи на вищенаведене, звертаємось до Кабінету Міністрів України та Президента України з вимогою: 1. Звернутися з позовом до Міжнародного арбітражного суду щодо розірвання угоди між НАК "Нафтогаз України" та ВАТ "Газпром" на поставку газу від 19 січня 2009 року та для припинення дії подальших угод, що базувалися на угоді між НАК "Нафтогаз України" та ВАТ "Газпром" на поставку газу від 19 січня 2009 року. 2. Домогтися укладення угод, які забезпечать постачання газу в Україну за справедливими умовами та ринковою ціною. 3. Вжити належних заходів для недопущення передання газотранспортних мереж, газо-, нафто-видобування та енергетичних систем у приватні руки.