Канадський музей прав людини надає унікальні можливості для відвідувачів осягнути цінності свободи та справедливості шляхом вивчення історії. Також, музей є значимим ресурсом для дослідників та науковців у вивченні важливих сторінок з життя історичних постатей та їх особистої ролі у спрямуванні напрямків розвитку людства взагалі та у сфері прав людини зокрема.

Я є студентом з України, що навчається в Університеті міста Вінніпеґ. Як постійний відвідувач Канадського музею прав людини, я маю можливість під час кожного візиту дізнатися нову інформацію, яка поглиблює моє розуміння різноманітних історичних постатей та їх особистої ролі в розвитку різноманітних націй.

Також, як громадянин України, я надзвичайно вдячний Канадському музею прав людини за глибоко історичне представлення подій Голодомору українського народу 1932-33 років, який є чорною сторінкою в історії мого народу. Але, я розумію, що шлях до свободи українців включає багато різних героїчних постатей. Серед них не всі були етнічними українцями, але багато з них дійсно заслуговують бути представленими в експозиції Канадського музею прав людини.

Особливо мене вражає одна історична постать, історія життя якої, на моє глибоке переконання, повинна бути представлена в Канадському музеї прав людини. Це є Мустафа Джемілєв, лідер кримськотатарського народу, якого було першим ув’язнено владою Радянського Союзу як політичного в’язня совісті. Кримські татари мають довгу, майже тисячолітню історію як корінні мешканці Кримського півострова на Півдні України. Життя М. Джемілєва є прикладом відданості безкомпромісній боротьбі за права та свободу кримськотатарського народу. Його було декілька разів заарештовано Радянською владою, оскільки він безперервно відстоював право свого народу на самовизначення та можливість проживання на історичних землях Криму. М. Джемілєва було сім разів ув’язнено та він перебував більше п’ятнадцяти років у Радянській тюрмі та виправних таборах. У 1975 році він розпочав голодування, яке тривало 303 дні. Під час цього протесту, його мати та брат неодноразово закликали припинити голодування. Радянські дисиденти Петро Григоренко, Андрій Сахаров, німецькі письменники – лауреат Нобелівської премії Генріх Белль та Карл Амері, французькі – Раймон Арон і П'єр Еммануель, та багато інших виступили на захист Мустафи Джемілєва. Андрій Сахаров та Петро Григоренко звернулися із закликом до нього у спільному листі припинити голодування: «твоя смерть лише зробить твоїх ворогів щасливими». Боротьба М. Джемілєва привернула увагу світової спільноти до проблем захисту прав людини у Радянському Союзі вцілому, а до кримських татар зокрема.

2014 року Російська Федерація окупувала Автономну Республіку Крим та розпочала криваву війну на Сході України. Це була частина стратегії президента Путіна щодо відновлення Радянського Союзу як минулої імперії. Саме тому, сьогодні М. Джемілєв змушений продовжувати свою героїчну боротьбу проти російських загарбників за права кримськотатарського народу, яка повністю підтримується народом України в їхньому прагненні до визнання національної ідентичності.

М. Джемілєв безумовно є героїчною постаттю не тільки для історії України. За свою безкомпромісну та мирну боротьбу за свободу, справедливість і право свого народу вільно жити в Криму, як частині суверенної України, він заслуговує бути представленим в історії людства поруч із Нельсоном Манделою, Десмондом Туту та Магатмою Ґанді.

Представлення постаті Мустафи Джемілєва в експозиції Канадського музею прав людини буде надзвичайним визнанням як для всіх громадян України, так і для багатонаціонального народу Криму, який потерпає від агресії з боку Російської Федерації. Це буде важливий крок у напрямку визнання антилюдської діяльності та ґібридної війни режиму Путіна на Сході України та в Криму.